Поминальний обід у «Феніксі»

Після кладовища всі їдуть «посидіти». Так кажуть у кожній родині, і за цим простим словом стоїть дуже багато.

Хтось має подумати, куди всі поїдуть. Скільки буде людей. Що поставити на стіл. Як посадити двох тіток, які не розмовляють уже десять років. Хто відвезе додому дідуся, який ледве дійшов до могили. І що робити, якщо посеред обіду вимкнуть світло.

Зазвичай усе це лягає на одну людину. На ту, якій зараз найважче.

Ми облаштували поминальний зал усім необхідним, щоб цією людиною не мусили бути ви.

Навіщо взагалі поминки

На кладовищі люди мовчать. Стоять поруч, але кожен сам зі своїм горем.

Поминки ж опісля – це момент, коли горе перестає бути самотнім. Тому так важливо, щоб у цей час ніхто не бігав між кухнею і столами з телефоном у руці.

Який у нас зал

Великий, продуманий і спокійний. Тут немає гучної музики, сусіднього весілля за стіною чи офіціантів, які поспішають прибрати тарілки. Тиша, повага і стільки часу, скільки потрібно.

З усім необхідним. Зручні столи, гардероб, вбиральні. Є телевізор, на якому можна показати фото чи відео з життя людини. Іноді саме це стає найтеплішим моментом дня: коли всі разом дивляться, якою вона була молодою.

Свій, а не орендований. Ми не шукаємо для вас кафе по місту. Це наш зал і наша кухня, тож ми відповідаємо за все, від скатертин до останньої чашки чаю.

Те важливе, про що зазвичай не думають заздалегідь

Світло. Взимку в Одесі відключення – звична справа. Але уявіть темряву і холод посеред поминок. У нас генератори, великий запас води і власне опалення на твердопаливному котлі. Що б не сталося з мережею, у залі буде світло, тепло і гаряча їжа.

Тривога. У нас є власне укриття. Якщо оголосять повітряну тривогу, гостям не треба виходити на вулицю і шукати, куди сховатися.

Дорога додому. На поминки приходять літні люди, родичі з інших районів, ті, хто приїхав без машини. Після обіду безкоштовний автобус розвезе гостей додому. Ніхто не стоятиме на зупинці в сутінках, і вам не доведеться викликати десять таксі.

Меню

У нас три варіанти поминального меню – на різні можливості і різні побажання родини. Усі вони зібрані з урахуванням традицій: так, як прийнято поминати в наших родинах.

9 днів, 40 днів, рік

Поминки – це не один раз. У православній традиції близьких поминають у день похорону, на дев’ятий і на сороковий день, а потім на річницю. Вважається, що саме ці дні важливі для душі на її шляху.

На 9 і 40 днів людей зазвичай менше, ніж у день похорону. Приходять найрідніші. Обід тихіший і тепліший. На річницю знову збирається більше родини, і часто це вже не тільки сум, а й світлі спогади.

Ми організовуємо поминальні обіди на будь-яку з цих дат – навіть якщо сам похорон організовувала інша служба.

Скільки людей прийде?

Найчастіше питання, і найчастіша помилка. Кличуть тридцять, а приходить п’ятдесят – бо дізналися сусіди, колеги, давні друзі. Або навпаки, замовили на шістдесят, а половина не змогла приїхати.

Наш простий підхід:

• Перелічіть найближчу родину і тих, кого кликали особисто.
• Додайте сусідів і колег, якщо людина була відома у своєму дворі чи на роботі.
• Подумайте, скільки людей приїде на кладовище – більшість із них поїде і на обід.
• Остаточну кількість можна уточнити з адміністратором ближче до дати.

Якщо сумніваєтеся – подзвоніть, розкажіть ситуацію, і ми допоможемо порахувати.

Як замовити

1. Подзвоніть на номер (097) 291-32-50.
2. Скажіть дату, приблизну кількість гостей і чи потрібен автобус.
3. Оберіть меню – адміністратор розповість про кожен варіант.
4. У день поминок просто приїжджайте. Стіл накритий, зал теплий, автобус чекає.

Приймаємо замовлення цілодобово.